Взимку є чимало свят, яких з нетерпінням чекають дорослі та діти. Цей святковий зимовий час розпочинається 19 грудня, коли відзначається День Святого Миколая.
Напередодні цього дня діти згадують усі свої добрі та погані вчинки, а також пишуть листи до Святого Миколая. Дорослі ж просто сподіваються отримати якийсь подаруночок, адже хоч маленький презент приємно отримати кожному. Це довгожданий день року, адже невідомо, що на тебе чекає – подарунок, а чи може різочка?! Слухняних діток під подушкою чекають гостинці, а от бешкетникам варто задуматися про свою поведінку та чекати в подарунок тільки різочку.
Нині ми пов’язуємо Свято Миколая тільки з подарунками і часто навіть не здогадуємося про глибоке релігійне коріння та особливості відзначення цього свята нашими предками. Святий Миколай (або Ніколаус) – це реальна історична особа – візантійський єпископ, що прославився своєю любов’ю до дітей і допомогою бідним.
Існує чимало легенд про добрі справи Святого Ніколауса. Так, одного дня Ніколаус вирішив допомогти трьом сестрам, яких через бідність ніхто не хотів брати в дружин. Вночі він кинув їм через трубу комина три мішечки із золотими монетами. Після допомоги сестрам, Ніколаус продовжував здійснювати підтримку для бідних городян, залишаючись непоміченим і дивуючи все місто. Він приносив у домівки іграшки й теплі речі для дітей, ліки для хворих. А найголовніше Ніколаус робив це все не для слави, а таємно і від усієї душі. Один раз уночі люди захотіли вистежити того, хто ж так усім допомагає і були вражені, що ним виявився молодий Миколай. Після цього місцеві жителі обрали його своїм єпископом.
Так, і до учнів Широківської школи завітав Святий Миколай. Він привітав їх зі святом, пограв в ігри, побажав багато гарного та подарував солодощі. Його помічниці розповіли учням про історію цього свята. Учням сподобалося. Всі були в захваті.
