ЗНО з іноземної: я “за”, а не “проти”

Жанна Довгич у статті для Українська правда. Життя розмірковує над рішенням МОН не проводити державну підсумкову атестацію з іноземної мови у формі ЗНО.

Одразу після школи я не вступила до ВУЗу.

Якось зустріла свого класного керівника, і коли вона дізналася про мій “неуспіх”, то попросила нікому в школі про це не розповідати, бо вже встигла похвалитися, що всі з нашого класу втупили.

Це було давно, але мало що з того часу змінилося: вища освіта – для багатьох не потреба у подальшій освіті, а питання престижу.

Ось цей престиж і є однією з причин корупції в освіті, з яким досить успішно почали боротися тільки з введенням атестації отриманих у школі знань поза школою – через Зовнішнє незалежне оцінювання.

Після введення ЗНО у школі, відсоток вступників за знаннями дуже зріс. Очевидно, є ті, кому це дуже не подобається.

І ось, з формулюванням, цитую: “Враховуючи звернення громадських організацій, батьків та учнів, НАКАЗУЮ: …”

Міністр освіти наказує змінити терміни проведення ДПА, а атестацію з іноземної мови проводити не у формі ЗНО, а в навчальних закладах.

Формулювання про “звернення громадських організацій і батьків” насторожує. До болі нагадує “одобрямси” і “нє пущать”, розповсюджених у радянські часи.

І взагалі не дуже зрозуміло, що саме просили ці громадські організації і батьки: змінити дати проведення Атестації, чи відмінити ЗНО з іноземної і перенести його до школи?

Як мама одинадцятикласника, я мала би плескати в долоні, бо складання іспитів у школі, фактично, своєму викладачеві, а не анонімне, у спеціально атестованому центрі, підвищує шанси на хорошу оцінку.

Але я – проти. Я за те, щоб мій син готувався. Щоб учив мову.
ЗНО з англійської мови у нашому випадку – це той стимул, який змушує, з одного боку, вчити серйозніше, а з іншого – ці знання ж не тільки і не стільки для ЗНО. ЗНО – це правдивий зріз знань.

Незадоволені ЗНО були і є ті, хто в подальшому освітньому шляху найбільшою мірою покладаються на корупцію.

Ті, хто у своїх знаннях впевнені, ЗНО підтримують.
І не просто підтримують, адже високий бал дає можливість вступати у Виші, про які за старої вступної системи можна було тільки мріяти.

Щоб не вважали мене упередженою, скажу, що свого часу, вступаючи до Києво-Могилянської академії одразу після школи, я не вступила, “засипавшись” саме на англійській.

Що я робила в той рік? Пробувала працювати в різних цікавих місцях, готувалася до вступу, підсилено займалася англійською. І взагалі, він був абсолютно незабутнім.

Після проведеного таким чином року цінність освіти для мене тільки зросла.
Тому закликаю батьків, на чиє прохання чи то ЗНО з англійської відмінили, чи то терміни складання ЗНО змінили, не ставитися до можливих поганих результатів незалежного оцінювання власних чад як до трагедії, а тільки як до маркера реальних знань.

Від цього об’єктивна, нематеріальна цінність вищої освіти тільки зросте. Якщо вона дитині справді потрібна.

Якщо ж ви, як і я, не задоволені відміною ЗНО з англійської, давайте об’єднуватися. Найменше, що ми можемо зробити, це створити петицію на сайті Президента. Що я вже і зробила, але сам текст петиції з’явиться на сайті за два дні (такі умови подання петиції).

Ми знатимемо, скільки нас, це по-перше. А по-друге, це буде наша відповідь Міністерству освіти і тим незадоволеним батькам, які проти об’єктивних оцінок знань своїх випускників.

 

Джерело: osvita.ua

Залишити коментар

Увійти за допомогою: